Робота з модернізації необхідна, щоб логістика між Україною та країнами-сусідами стала більш ефективною. Агентство відновлення заявило, що роботи з будівництва нових пропускних пунктів уже ведуться. Впродовж 2024 року в планах ремонт на кордоні з Євросоюзом та Молдовою. Проводитимуться тендери на проєктні роботи. Наступного року — реконструкція ще 15 пунктів пропуску на кордоні з Молдовою. Також запланували ще один ремонт пункту пропуску на українсько-румунському кордоні та двох переходів на українсько-польському кордоні.

Країни-учасниці проєкту постійно працюють над залученням міжнародних партнерів для покращення інфраструктури прикордонних зон. Подано та вже затверджено Єврокомісією заявки за цією програмою на 5 пропускних пунктів. Вони розташовані у Львівській, Закарпатській, Волинській, Чернівецькій областях.

Проєкт активно підтримали американські, французькі, шведські, чеські та норвезькі партнери. Це дало змогу негайно розпочати ремонт мостів, що перебувають в аварійному стані, та побудувати 86 додаткових переїздів. Усього розглядається 140 мостів і вже відремонтовано понад 100 із них. На решті об’єктів триває ремонт. Скоординовані дії партнерів та учасників CEF допомагають швидко й ефективно оновити транспортну інфраструктуру.

Оскільки зернові угоди більше не діють, необхідно активно розвивати додаткові логістичні маршрути до Європи. Для цього ЄБРР ухвалено рішення про капітальний ремонт дороги М-09: Тернопіль-Львів-Рава-Руська. Цей маршрут допоможе скоротити транспортні витрати.

Транспортна компанія EA-Logistic, що займається міжнародними перевезеннями, активно шукає альтернативи найбільш популярним маршрутам. Ми розробляємо шляхи в обхід заблокованих пунктів пропуску.

Голова Агентства відновлення, Мустафа Найєм, зазначає, що активно ведеться робота з оновлення та будівництва нових пунктів пропуску державного кордону. Ці зусилля спрямовані на забезпечення економічно ефективного маршруту між Україною та країнами Балтії.

Плани на поточний рік включають початок ремонтних робіт на кордоні з Євросоюзом та Молдовою, а також проведення тендерів на проектування у 2023 році. Наступного року заплановано реконструкцію 15 пунктів пропуску на кордоні з Молдовою, 2 переходи на кордоні з Польщею та 1 пункт пропуску на кордоні з Румунією.

Для залучення ресурсів на модернізацію прикордонної інфраструктури буде використано міжнародних партнерів. Заявки, подані в рамках програми CEF минулого року, вже затверджені Єврокомісією та стосуються 5 пунктів пропуску у 4 областях України: Волинській, Львівській, Закарпатській та Чернівецькій.

В умовах непрацюючої Зернової угоди та активного розвитку нових транспортних коридорів у напрямку Євросоюзу, капітальний ремонт частини автодороги М-09 Тернопіль — Львів — Рава-Руська набуває особливої ​​важливості. ЄБРР спрямовує кошти на цей проект з метою зменшення логістичних витрат.

Завдяки підтримці з боку партнерів із США, Чехії, Франції, Швеції та Норвегії вдалося збудувати 86 тимчасових переправ, а також продовжити ремонт аварійних мостів. Зі 104 мостів вже відремонтовано, а на 140 тривають роботи, що сприяє стабільності та ефективності транспортної інфраструктури.

Вантажні перевезення через польсько-український кордон так і перебувають у повній блокаді. Так, перед Ягодином стояли понад 1200 вантажівок, що їх не пропускали через кордон. Аналогічна ситуація була в Раві-Руській і Краковці. Щоби перетнути кордон, українським водіям доводиться чекати, у кращому випадку, до 2-х тижнів із надією, що ситуація покращиться. Тим часом словацькі перевізники теж приєдналися до акцій, попередивши про можливу блокаду, якщо їхні вимоги не будуть враховані словацьким урядом.

Оскільки порти практично заблоковані, постачання зброї та гуманітарки можуть здійснюватися лише через сушу. Загалом економіка України зараз залежить лише від сухопутних маршрутів, що також тепер недоступні. Це не лише економічний, а й політичний удар для країни. Нагадаємо, що організатори блокади з іншими протестувальниками своїми діями бойкотують військові та гуманітарні постачання в Україну. Усе необхідне залишається стояти у вантажівках у районі пунктів пропуску на невизначений термін.

Цинізм у концентрованому вигляді

Учасники протесту на польському кордоні висунули широкий перелік вимог. Одна з них — скасувати рішення Європейського Союзу та заборонити Україні здійснювати перевезення товарів для ринку ЄС. Також вони просять поновити пропускні дозволи для польських перевізників у співвідношенні 60/40%. Нагадаємо, раніше українські перевізники виконували 60% перевезень, польські — 40%. Нині це співвідношення становить 90/10% на користь українських перевізників.

Також для всіх транспортних компаній, зареєстрованих у Польщі після 24 лютого 2022 року, протестувальники вимагають призупинення дії ліцензій. Учасники протесту виступають і за відміну електронної черги перевізникам із Польщі, які перетинають український кордон без вантажу, а також запровадження системи «Шлях» для вантажівок польських компаній із метою швидкого перетинання кордону. Як заявили учасники акції: «Якщо всі вимоги не будуть виконані, це створить ще більше труднощів для руху товарів через кордон, а блокада триватиме невизначений термін».

Пошуки рішення: чим завершиться суперечка на українсько-польському кордоні

Блокування пунктів пропуску польськими перевізниками спричинило ажіотаж в українській владі. Вони активно шукають способи погашення конфлікту на українсько-польському кордоні. Для вирішення питання вже накреслено три основні пункти: провести переговори з координаторами акції, зустрітися з офіційними представниками польського уряду й організувати підготовку позовів щодо відшкодування збитків українським компаніям-перевізникам. Крім того, надати допомогу водіям, які залишилися на кордоні без води та їжі — мінімально необхідних умов для виживання.

Єврокомісія вже попередила Польщу, що за ігнорування єврозаконодавства вона змушена застосовувати штрафні санкції. Якщо блокування не припиниться, відповідальність буде неминучою.

Переговори з організаторами протестів поки що не дають жодних результатів, а український уряд зазнає труднощів у процесі виконання їхніх вимог. Водночас польський уряд стає на захист протестів. Вони впевнені, що невдоволення польських перевізників і блокада пов’язані зі скасуванням ліцензій для українських перевізників до ЄС.

Ситуацію з протестами на кордоні ускладнює і політична обстановка в Польщі. Так, опозиція змогла створити коаліцію та обрала керівництво 2-х палат парламенту, але Президент доручив функцію глави уряду представникові партії «Право та справедливість» Матеушу Моравецькому. Це й спричинило напруження в питанні з кордоном, відповідно, пошук компромісу затягується.

Спроби розв’язання конфлікту закінчуються ігноруванням законів і рішень ЄС. Усе перетворюється на біг по колу, де в головній ролі — лицемірство та політичний популізм. Вирішення кризи може затягнутися на місяці, оскільки інтереси польської опозиції та політичні маневри виявляються пріоритетнішими, ніж урегулювання поточної ситуації з блокадою польсько-українського кордону.

Тим часом, доки тривають цинічні політичні протистояння, український народ прямо відчуває на собі наслідки. Адже виклики воєнного часу та необхідність давати відсіч агресії росії не можна поставити на паузу.